Пам’ять про них у наших серцях житиме вічно.
Тридцять чотири роки минуло з того часу, коли останній солдат радянської армії покинув територію Афганістану. 15 лютого 1989 року закінчилася безглузда афганська війна, яка гіркими споминами закарбувалася у наших серцях. 34 роки…, проте і до сьогодні не загоїлись рани у серцях матерів і жінок, які втратили своїх дітей та чоловіків на тій страшній, чужій, незрозумілій війні. Ціна, яка сплачена за воєнні амбіції колишніх чиновників, виявилась дуже високою. Минуле назавжди залишається з нами. Жодна війна не може бути забутою, навіть та, яку було засуджено суспільством. Життя продовжується і посилає нові випробування, які не оминають українців, загартованих війною в Афганістані. Починаючи з 24 лютого, після широкомасштабного вторгнення російських військ в Україну, колишні «афганці» і їхні сини нині знаходяться в рядах бійців, які захищають Україну від російського агресора у всіх гарячих точках нашої держави. Їх витримка та військова мудрість не раз ставали запорукою успішного виконання бойових завдань. Багатьох вже, на жаль, нема серед живих. Рядові солдати воєн не починають – вони гинуть на цих війнах, виконуючи свій військовий обов’язок. Ми пам’ятаємо загиблих і в афганській війні, і у війні проти російських окупантів, які боронять наш край! Пам’ять про них у наших серцях житиме вічно.
Слава Героям України!
https://www.facebook.com/100002088720420/videos/1935128810212729/
