З ДНЕМ МАТЕРІ
Яке велике щастя жити у цьому світі, усміхатися сонечку, чути грайливу пісню струмочка, веселий спів пташок навесні, бачити безмежне блакитне небо, милуватися різнобарвними квітами на землі, ходити босоніж по зеленій травичці і відчувати приємний дотик холодної роси. Справді — це велике щастя. І всьому цьому ми завдячуємо найдорожчій людині у світі — своїй рідній матусі, яка народила нас, дала радість життя. Найперше слово, яке пестить слух до кінця життя. Найніжніші й дбайливі руки. Найдобріше і чуйне серце. Мама! Найрідніша, найдорожча. У кожного з нас була чи ще є своя мама і її образ супроводжує нас усе життя. Її тепла посмішка, лагідні руки, найрідніший голос, її похвала чи застереження живуть у кожному з нас з дитинства і до кінця наших днів. Вона нам прощає, вона нас любить і захищає, пригортає крильми величезної материнської любові, де б ми не були. Бо вона — мати... Мати, ненька, матуся, матінка, мамочка — єдина людина у світі, яка не буває байдужою до своїх дітей. У ній стільки милосердя, співчуття, турботи, ласки... Бережіть своїх матерів, говоріть їм приємні слова, любіть їх, турбуйтеся про них, доки вони живі. Бережіть своїх матерів.
Свою матусю кожен привітає
І вклониться доземно їй, до ніг.
А в когось мами вже давно немає,
Нема куди вернутися з доріг.
Бо поки мама є, то є й родина.
Є місце рідне, ласка і тепло.
Й на рушнику чекає там хлібина,
А в росах сяють квіти і зело…
Той усміх, наче сонечко повсюди,
І радість первозданна, і любов…
І щастя просто розпирає груди,
Бо там багато ласки й молитов,
Що мама промовляє щохвилини,
Щоб діточки здоровими росли.
І прихиляє небо до дитини,
Щоб всі вони щасливими були.
Спасибі вам, матусю, рідна нене,
За щастя жити на святій Землі.
